Оточення судді-втікача Татькова заробляє 8 мільйонів гривень щомісячно, здаючи в оренду нерухомість під арештом

Численне елітне нерухоме майно в Україні, оформлена на родичів та довірених осіб судді-втікача Віктора Татькова, яке нині арештоване в рамках кримінального провадження, продовжує приносити їм дохід від здачі майна в оренду у розмірі близько 8 мільйонів гривень щомісяця.

Такі дані з посиланням на офіційне слідство наводяться в розслідуванні програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Дон Татьков і його Familia».

Подільський районний суд Києва за клопотанням Генеральної прокуратури наклав арешт на майже 300 об’єктів нерухомого майна осіб, наближених до судді Татькова, якого нині розшукують правоохоронці – серед якого, у тому числі, офісні та житлові приміщення.

Попри арешт, близькі до екс-судді люди продовжують заробляти на частині цього майна, повідомляють у Генпрокуратурі. «В більшості це майно передано в оренду. За попередніми даними, щомісячно приносить близько 8 мільйонів гривень доходу здача в оренду цих приміщень», – повідомив начальник управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури Сергій Горбатюк.

​Наприкінці листопада Генпрокуратура звернулася до суду з клопотанням про передачу арештованого нерухомого майна оточення Віктора Татькова в управління новоствореного Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА). Однак Подільський районний суд Києва в цьому відмовив, пославшись на те, що треба з’ясувати позицію формальних власників арештованої нерухомості. У Генпрокуратурі заявили, що знову про це клопотатимуть.

Уперше про елітну нерухомість оточення Віктора Татькова «Схеми» повідомили ще півроку тому в розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова.

Тоді журналісти виявили близько сотні об’єктів в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на його родичів і незаможних друзів.

Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.

Раніше «Схеми» виявили у родини судді Татькова в Іспанії 60 гектарів землі та півдесятка апартаментів.

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

«Схеми» знайшли у родини судді Татькова в Іспанії 60 гектарів землі та півдесятка апартаментів

Родина екс-голови Вищого господарського суду Віктора Татькова, якого розшукують в Україні, володіє 62 гектарами землі та чотирма апартаментами на півдні Іспанії. Про ці раніше невідомі активи журналісти програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») розповіли у розслідуванні «Дон Татьков і його Familia». 

 

​Вперше про елітну нерухомість оточення Віктора Татькова «Схеми» показали ще півроку тому в розслідуванні «Багатий світ» судді-втікача Віктора Татькова. Тоді журналісти виявили близько сотні об’єктів нерухомості в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на його родичів і незаможних друзів.

 

Зараз журналістам вдалося встановити, що родині Татькова належить також 62 гектари землі в муніципалітеті Міхас іспанської провінції Малага. Відповідно до документів з офіційного реєстру, ця земля записана на фірму Vebelle Royal, власницею якої є Зоя Татькова – колишня дружина судді.

​​У середньому вартість землі в цьому регіоні стартує від 30 тисяч євро за гектар, оцінює ріелтор в Іспанії Алан Хабалов. За його словами, ця земля має сільськогосподарське призначення.

«Це місце непогане, тому що воно знаходиться близько до магістралі. І воно знаходиться ще в тій зоні, де розташовані гольф-поля. Ці гольф-поля мають свою затребуваність. Тому що на гольф-поля приїжджають англійці. Це завжди грошове місце, – розповідає Алан. – Відповідно до цінника, виходячи з середньої вартості, ця земля може коштувати до 2 мільйонів».

​Зоя Татькова працювала викладачкою в Донецькому національному університеті. І очолювала донецьке відділення Національної школи суддів до його ліквідації – за даними «Схем», там вона отримувала 10-12 тисяч гривень зарплати.

Сама Татькова підтвердила «Схемам», що раніше мала компанію в Іспанії, але продала. Кому – не відповіла. Водночас інформацію про 60 гектарів землі, якою, згідно іспанського реєстру, володіє оформлена на неї фірма, назвала помилкою.

«Можна вигадати все, що завгодно. Це помилка якась. Не може такого бути. Фірми, може бути, вже інші власники придбали. Ви зрозумійте, що все продано. Була мрія сімейна, я з донькою, зятем, дітьми. Хотіла би жити в Іспанії. Як будь-яка людина. Але я живу зараз де? Під обстрілами у Донецьку».

Також Зоя Татькова відхрестилась від будь-яких зв’язків із колишнім чоловіком.

Водночас «Схеми» також виявили, що її і, відповідно, судді Віктора Татькова донька, 38-річна Олена, володіє чотирма апартаментами у іспанському регіоні Малага. Через фірму ІBEROGLOBAL INVESTMENTS 2000, зареєстровану на її ім’я.

​Одна із цих квартир знаходиться у комплексі Hercules, ще дві – в комплексі Aloha Playa, а остання – на березі Середземного моря, у будівлі LA PERLA PLAYA.

 

 

​«Доходи доньки Татькова Олени викликають сумнів у спроможності самостійно купувати нерухомість, тим паче на підвні Іспанії. Так, за даними джерел «Схем» у податкових органах, починаючи з 1998 року, офіційно вона не заробила в Україні і мільйона гривень», – йдеться в розслідуванні.

«Схеми» звернулися за коментарем до Олени Татькової, але вона не відреагувала на дзвінки і повідомлення журналістів.

Адвокат самого Татькова Павло Попков обіцяв передати своєму підзахисному питання «Схем» щодо джерел походження коштів на придбання його родиною елітного іспанського майна. Але до ефіру відповіді не надійшло.

Читайте також: Верховний Суд скасував постанову Верховної Ради про звільнення Татькова​

Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Нині його також підозрюють у створенні злочинної організації, відмиванні коштів та привласненні майна.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Посольство США закликало українські антикорупційні інституції до співпраці

Посольство США в Україні закликало українські антикорупційні інституції до співпраці.

«У Міжнародний день боротьби з корупцією ми наголошуємо на необхідності створення дієвого Вищого антикорупційного суду та забезпечення того, щоб антикорупційні інституції працювали разом задля сприяння верховенству права та прозорому та підзвітному уряду», – заявило посольство у Twitter.

Згідно з дослідженням міжнародної організації в галузі боротьби з корупцією Transparency International, Україна посідає 130-134 місце в індексі сприйняття корупції.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

СБУ: лікарі брали хабар за підтвердження інвалідності військових, 130 тисяч доларів вилучили

За підтвердження законних груп інвалідності столичні лікарі брали хабарі у поранених на Донбасі українських військових, повідомляє Служба безпеки України.

За даними спецслужби, загальна сума вилученого під час обшуків складає 130 тисяч доларів.

«Лікар-експерт Центральної військово-лікарської комісії та голова столичного центру медико-соціальної експертизи налагодили злочинний бізнес на поранених атовцях. За підтвердження законних груп інвалідності вони брали з патріотів данину. Від одного з воїнів, який отримав на сході країни тяжке поранення ноги, ескулапи вимагали понад 40 тисяч гривень», – заявили в СБУ.

Згідно з повідомленням, під час обшуків правоохоронці виявили понад 20 папок із документами бійців української воєнної операції на Донбасі, до кожної з яких був прикріплений конверт із грошима.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Племінник Ківалова і кандидат до Верховного суду особисто розподіляв справи в обхід автоматизованої системи

Суддя Вищого господарського суду Сергій Могил, племінник нардепа і екс-голови ЦВК Сергія Ківалова, розподіляв справи на суддів в обхід автоматизованої системи розподілу. Про це йдеться у матеріалі програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

​Журналісти відшукали кілька судових ухвал, коли Сергій Могил, будучи секретарем палати Вищого господарського суду, забирав справу в одного судді-доповідача (головуючого) і без комп’ютерної програми передавав іншому. Одна з ухвал – у 2013 році: таке рішення Могил ухвалив через відпустку судді.

«Утім, ця суддя працювала і ухвалювала рішення того дня, коли цю справу розглядали», – згадується у розслідуванні.

Іншого разу Могил передав справу судді, бо була «помилково визначена спеціалізація» – йдеться в ухвалі від 2014 року.

​Сергій Могил працював у Вищому господарському судді за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук.

«Що стосується мене, то я не бачив, щоб було втручання», – запевнив Могил.

За даними «Схем», у Вищому господарському суді, коли ним керував Татьков, були проведені збори суддів, на яких вони проголосували за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

Сам Могил у коментарі «Схемам» раніше зазначив, що «тоді було рішення зборів, і за рішенням зборів це можна було. Доповідача там не могли міняти. Доповідач тільки за авторозподілом визначався».

​Натомість старший аналітик кампанії «Чесно. Фільтруй суд!» Іван П’ятак пояснює: «Передача справи іншому судді без автоматичного розподілу не відповідає вимогам процесуального законодавства. Такої позиції дотримувався і Верховний суд України, який скасовував рішення судів, де не було автоматичного розподілу».

Нині Сергій Могил – кандидат до нового Верховного суду. Під час першого етапу конкурсу – тестування – журналісти поцікавилися в судді, наскільки в житті йому допомогло те, що Ківалов – його родич.

​«Усіх так турбує це питання, – сміється Могил. – Сім’я ж завжди тебе підтримує у всіх починаннях. Ну як… підтримка родини завжди є».

Загалом «Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, і тепер – кандидати до нового Верховного суду.

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.

На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Голова Вищої ради правосуддя Бенедисюк із порушенням закону отримав від Порошенка зброю – «Схеми»

Голова Вищої ради правосуддя Ігор Бенедисюк отримав нагородну іменну зброю від Петра Порошенка із порушенням закону – такого висновку дійшли юристи. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільного проекту Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

 

У квітні 2015 року президент призначив Бенедисюка членом ВРП (на той момент це була ще Вища рада юстиції), а у червні він був обраний її головою.

За кілька місяців, у грудні того ж року, Петро Порошенко вирішив нагородити Бенедисюка відзнакою «Іменна вогнепальна зброя». На думку юристів, це було порушенням закону «Про судоустрій і статус суддів».

«Суддя Бенедисюк (чому я кажу «суддя» – тому що він залишається у статусі судді і до цього часу, ніхто його не звільняв) отримує нагородну зброю від президента, тобто державну нагороду, а закон «Про судоустрій і статус суддів» забороняє приймати будь-які державні нагороди. Ця норма, до речі, була зафіксована в законі, який ініціював сам президент», – пояснює заступник голови правління Центру політико-правових реформ Роман Куйбіда.

Натомість у коментарі «Схемам» Бенедисюк заперечив порушення.

«У 2015 році, якщо ви знайомились із законом «Про Вищу раду юстиції», то бачили, що цей закон не забороняв членам Вищої ради юстиції отримувати будь-які нагороди. Ну таке було законодавство на той час, на жаль», – пояснив він.

На уточнення журналістів, що йдеться саме про порушення ним закону «Про судоустрій і статус суддів» – як судді, Бенедисюк відповів, що на момент отримання нагороди суддею не був.

 

​Водночас, у списку кандидатів до Верховного суду навпроти прізвища вказується, що він є не тільки головою Вищої ради правосуддя, але й досі залишається суддею Вищого господарського суду.

Те саме вказано і в його заяві кандидата.

 

Також у відкритому доступі є його декларація за 2015 рік (у той рік, коли він отримав іменну зброю), як судді Вищого господарського суду.

Крім того, виявилося, що ініціатором такого нагородження була сама Вища рада юстиції (тепер – Вища рада правосуддя), яку очолював і продовжує очолювати Бенедисюк. Про це йдеться в одній із судових ухвал.

Двоє членів ВРП у коментарі «Схемам» не змогли з цього приводу нічого пригадати або ж відмовились відповідати.

«Я не знайомий з подробицями цієї ситуації, і з етичних міркувань утримаюся від коментарів», – сказав член ВРП Анатолій Мірошниченко.

«З приводу звернення щодо нагородження Бенедисюка, думаю, що це фейк. Вища рада правосуддя такого рішення не приймала. Принаймні я не був на засіданні, де приймалося б таке рішення», – стверджує його колега Микола Гусак.

Також з’ясувалося, що начебто саме цю нагородну зброю Бенедисюк використав в інциденті з активістами руху «Традиція і порядок» у березні 2017 року, коли вони прийшли до його будинку із питаннями щодо походження грошей його родини. Бенедисюк тоді переконував, що йому погрожували, тому він і вистрілив з пістолету в повітря.

За фактом тих подій тоді було відкрито два кримінальних провадження: «хуліганство» та «погрози або насильство щодо державного чи громадського діяча». Натомість активісти поскаржилися до ВРП на поведінку Бенедисюка і попросили його звільнити за «істотний дисциплінарний проступок».

«Схеми» відправили запит із уточненням, чи є результат розгляду цієї скарги.

Також раніше журналісти виявили, що Ігор Бенедисюк брав участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких була різко збільшена кількість спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних. На той момент очолював суд Віктор Татьков, якого правоохоронці оголосили в розшук.

У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальні рішення.

«Схеми» виявили одразу кількох суддів Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова і тепер йдуть на конкурс до нового Верховного суду.

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – йдеться у розслідуванні.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Уперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо топ-корупціонерів. А також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні.

На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали. Далі – співбесіди і етап оголошення переможців.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Судді, які працювали за «схемою Татькова», не шкодують про це, але прагнуть потрапити у новий Верховний суд – «Схеми»

На конкурс до нового Верховного суду йдуть судді Вищого господарського суду, які працювали за керівництва Віктора Татькова, якому Генеральна прокуратура оголосила підозру у незаконному втручанні в автоматизовану систему розподілу справ і оголосила в розшук. Про це йдеться у матеріалі журналіста програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») Сергія Андрушка «Конкурс суддів: назад у майбутнє».

Зокрема, це Олексій Євсіков – колишній суддя Вищого господарського суду. Нині – кандидат на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​«Схеми» відшукали ухвалу від 2013 року, у якій одна зі сторін процесу звертає увагу головуючого на той момент судді Євсікова на порушення, що склад суддів апеляційної інстанції не був визначений за правилом – тобто за допомогою комп’ютерної системи.Тоді Євсіков в цьому порушення не побачив, пославшись на рішення суддів на зборах, яке дозволило обійти автоматичний розподіл справ.

Сам екс-суддя на запитання журналістів, чи знав він, що у Вищому господарському суді часів президента Януковича існувала система в обхід автоматизованого розподілу справ, коротко відповів: «Скарг від адвокатів не було. (…) Зрозумійте, в мене теж є репутація».

Інший кандидат до Верховного суду – Наталя Волковицька. За даними «Схем», вона брала участь у зборах суддів Вищого господарського суду, на яких було проголосовано за різке збільшення спеціалізацій – тобто визначення типів справ. Це, на думку слідчих ГПУ, і дозволило розподіляти справи не серед усіх суддів, а на конкретних.

​Свою участь у зборах Волковицька у коментарі журналістам не заперечила, але заявила, що на той момент не усвідомлювала ризиків такого рішення. ​

«Мені зараз важко пригадати ці обставини. Це давно було, але все не зовсім так, як ви намагаєтесь подати. Дійсно, була якась легітимна ціль у розширенні колегії, а що мав на увазі саме Татьков, кому ж це було відомо на той час? Потім стало зрозуміло, до чого це велось, але це сталося потім, а не на момент ухвалення рішення», – сказала Волковицька.

Був присутній на цих зборах суддів і Ігор Бенедисюк – зараз голова Вищої ради правосуддя – впливової установи, яка може звільняти суддів і рекомендувати призначити на посаду судді.

​Нині Бенедисюк також бере участь у конкурсі на посаду судді Касаційного господарського суду у складі нового Верховного суду.

​Усі ці кандидати працювали у Вищому господарському суді, який за часів президентства Януковича очолював Віктор Татьков. У Генпрокуратурі вважають, що саме в цей час були масові втручання в автоматизований розподіл судових справ. На думку слідчих – щоб впливати на фінальне рішення.

​«Було, якщо не помиляюсь, понад 50 спеціалізацій, – пояснює керівник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. – Доходило до маразматичних форм, коли одна спеціалізація називалась у сфері власності, а інша – у питаннях власності, одна у сфері купівлі-продажу, інша – продажу-купівлі. Це не дослівно називаю, треба уточнити, але суть така. Це дозволяло застосовувати фактично ручне маніпулювання вирішення розподілу справ на тих, кому хотіло керівництво Вищого господарського суду».

«Ці кандидати не фігурують у розслідуванні щодо Татькова, водночас масштаб втручання був настільки великий, що кожен із них мав усвідомлювати, як розподіляються справи», – мовиться у розслідуванні.

«Біда в тому, що судді не хочуть про це розповідати. Тобто так, десь через інших кажуть, що така ситуація була, а коли кажемо: а давайте підтверджувати, – ніяк, а більшість взагалі про це мовчить. Тобто система Вищого господарського суду у більшості була перетворена на ручний режим заволодіння майном, отримання неправомірної вигоди в інтересах тих, хто краще попросить. А ми розуміємо, як можна краще попросити», – розповідає Горбатюк.

Водночас Станіслав Щотка, заступник голови Вищої кваліфкомісії, яка і обиратиме переможців до Верховного і Антикорупційного суду, вважає, що варто спочатку подивитись, чому «4 роки цій справі (…) в 14-му році порушена, зараз 18-й». «Я не почув про жодну підозру, яка вручена», – заявив він.

За словами Сергія Горбатюка, на даний момент підозри вручені Татькову і його заступникові Артуру Ємельянову, а також 6 особам із канцелярії Вищого господарського суду.

Від жовтня 2016-го Віктора Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією ГПУ, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень. Утім, за лічені тижні до оголошення підозри суддя виїхав з країни: спершу – до Польщі, а згодом – і до Австрії і відтоді, за інформацією Департаменту спеціальних розслідувань ГПУ, в Україні не з’являвся.

В Україні триває конкурс на посаду суддів. Вперше – до Антикорупційного суду, який виноситиме вироки щодо чільних корупціонерів. Також доукомплектовують склад Верховного суду – найвищої судової інстанції в Україні. На суддівське крісло претендують науковці, адвокати і колишні та чинні судді. Впродовж місяця комісія обіцяє оголосити бали за письмову роботу – написання судової ухвали.

Далі – співбесіди. Після чого останній етап – оголошення переможців.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

СБУ не знайшла манікюрницю та слід Кацуби серед власників компаній, що отримали газові площі без аукціону – «Схеми»

Служба безпеки України припустилася помилки під час перевірки кінцевих бенефіціарних власників маловідомих компаній-фігурантів розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода і телеканалу «UA: Перший»), які цього року без аукціону отримали спецдозволи на видобуток газу з родовищ Полтавщини.

Контррозвідники СБУ приписали нафтогазовий бізнес манікюрниці та директорці ТОВ «Твинс Груп», про яку розповіли «Схеми» іншій фірмі зі співзвучною назвою – ТОВ «Твінс Груп».

Це стало відомо з відповіді СБУ на звернення першого заступника голови Полтавської облради Євгенія Холода, опублікованому на сайті облради.

19 жовтня 2018 року під час сесії Полтавської облради Євген Холод закликав СБУ з’ясувати, чи є громадяни Російської Федерації серед кінцевих бенефіціарних власників компаній «Іст Юроуп Петролеум», «Твинс Груп», «Еліон Інвест», «Сенс-Д» та «Прайс Компані», яким Полтавська облрада погодилася надати спецдозволи на користування надрами без аукціону.

Так, СБУ на звернення Холода надіслала перелік даних про кінцевих бенефіціарів п’яти компаній:

– ТОВ «Іст Юроуп Петролеум» – ПАТ «НАК «Надра України» (м. Київ, пр. Повітрофлотський, буд. 54), «Харлог Лімітед» (м. Лімасол, Кіпр);

– ТОВ «Твинс Груп» – Трефілова Яна Борисівна (м. Київ, пр. Петра Григоренка, буд. 19а, кв. 33);

– ТОВ «Еліон Інвест» – Середа Юлія Анатоліївна (м. Київ, вул. Бальзака, буд. 4а, кв. 6);

– ТОВ «Сенс-Д» – Гавриш Андрій Володимирович (Дніпропетровська область, м. Підгорне, вул. Калініна, буд. 18), Ігнатьєв Максим Олександрович (м. Харків, вул. Тургенєвська, буд. 9, кв. 4);

– ТОВ «Прайс Компані» – Войцехівський Сергій Петрович (Київська область, м. Біла Церква, вул. Леваневського, буд. 30, кв. 9).

​Ці відомості, йдеться у відповіді СБУ, взяті з Єдиного держреєстру юросіб, фізосіб-підприємців та громадських формувань. Він є загальнодоступними та публічними.

Однак у СБУ переплутали дві фірми – ТОВ «Твинс Груп», директором якої значиться манікюрниця з Києва Віра Акуленко, про яку розповіли «Схеми» у розслідуванні «(Ні)чиї надра», та ТОВ «Твінс Груп», засновником та керівником якої є Трефілова Яна Борисівна. Фірма ТОВ «Твінс Груп» не займається нафтогазовим чи видобувним бізнесом, і, згідно з реєстром, консультує з питань комерційної діяльності.

Відповідь з фактологічною помилкою підписав Сергій Конохов, начальник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки.

Водночас перевірка СБУ не виявила ще одну знахідку журналістів – що один із нових власників спецдозволу, про перевірку якої просив полтавський депутат – компанія «Сенс-Д» – може бути пов’язана з партнерами оточення родини екс-заступника голови НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби, про що також розповіли журналісти у розслідуванні.

1 листопада журналісти програми «Схеми» розповіли, що за фірмами, які наприкінці серпня 2018 року без аукціону отримали спеціальні дозволи на користування нафтогазовими площами в Полтавській області, може стояти оточення бізнесмена Павла Фукса та колишнього заступника голови правління НАК «Нафтогаз України» Олександра Кацуби.

31 серпня Державна служба геології та надр України вирішила надати спеціальні дозволи на користування надрами терміном на 20 років компаніям «Сенс-Д», «Еліон Інвест» та «Твинс груп». Для вивчення з можливістю подальшої дослідно-промислової розробки компанії вони отримали нафтогазові площі в Полтавській області. Спецдозволи були видані на підставі купленої в держпідприємстві геологічної інформації та затвердження запасів корисних копалин на площах.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.