Депутат-утікач Онищенко подав документи у ЦВК – Бернацька

Народний депутат Олександр Онищенко, який перебуває за межами України і якого НАБУ підозрює в організації корупційної схеми, подав документи для участі у позачергових парламентських виборах, зявила в ефірі 5 каналу секретар Центральної виборчої комісії Наталія Бернацька.

За її словами, у пакеті документів, який Онищенко направив до ЦВК, вказано, начебто він був відсутній в Україні, оскільки його делегували для участі у кінних змаганнях.

Найближчим часом комісія повинна розглянути його заяву та ухвалити рішення про допуск або недопуск цієї людини для участі у виборах, зазначила Бернацька.

Раніше сам депутат говорив про свій намір балотуватися у 93-му окрузі на Київщині, через який він був обраний до Верховної Ради цього скликання.

У липні 2018 року Національне антикорупційне бюро повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка.

За версією слідства, депутат причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в більш ніж 740 мільйонів.

У розшуку в Україні Онищенко перебуває з 2016 року.

Сам депутат каже, що перебуває в Іспанії і всі звинувачення на свою адресу відкидає.

Дострокові вибори до Верховної Ради призначені на 21 липня.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Новий управитель «Межигір’я» до цього за безцінь придбав активи збанкрутілого банку Курченка – «Схеми»

Співвласник компанії ТОВ «Скомпані», яку на конкурсі АРМА обрали новим управителем колишньої резиденції Віктора Януковича «Межигір’я», раніше придбав на аукціоні активи збанкрутілого «Брокбізнесбанку», власниками якого є структури, наближені до біглого українського олігарха Сергія Курченка. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «АРМАгеддон для «Межигір’я».

​22 березня Фонд гарантування вкладів фізичних осіб провів аукціон з продажу пулу активів «Брокбізнесбанку»​ на 23,83 мільярда гривень. Переможцем конкурсу виявилася компанія ТОВ «​ФК «​Депт Фінанс»​, яка запропонувала викупити активи банку за 15,68 мільйона гривень – 0,066% від балансової вартості активів.

У пулі значилися права вимоги (тобто кредити) на різноманітні активи: житлові будинки, низку земельних ділянок, будівля гуртожитку, нежитлова будівля та кредитний портфель із займів фізичних осіб.

Згідно з реєстром юридичних осіб, керівником ТОВ «​ФК «​Депт Фінанс»​ є Сергій Коренєв. Ця людина також є співвласником компанії ТОВ «Скомпані»​ – фірми, яка перемогла на конкурсному відборі Агентства з розшуку та управління активами, отримані від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА) щодо управителя резиденції «Межигір’я».

​Керуючий партнер інформаційного агентства «Фінансовий клуб» Руслан Чорний розповідає, що активи таких банків зазвичай викуповують особи, пов’язані із власниками банку.

«Дуже часто купують ці активи якраз пов’язані з реальними власниками цих активів люди або компанії, які, фронтують цих людей, тобто за гроші цих власників викуповують свої активи за безцінь, – розповідає Чорний, – з огляду до переліку активів, які ви називали, я не знаю таких універсальних компаній, які б одразу розумілися як працювати з усіма цими активами. Найшвидше це, що дійсно можуть бути пов’язані з реальними власниками цих активів, вони викуповують свої активи за безцінь».

​Сам Сергій Коренєв в інтерв’ю «Схемам» заперечив будь-який зв’язок з олігархом Курченком.

«Нічого нас не пов’язує. Ми звичайна фінансова компанія, яка займається факторингом, ось, викупом прав по кредитам, якщо ви поглянете по Prozorro, ми не тільки «Брокбізнесбанк» купили. Це чисто, як кажуть, наша удача, що ми купили цей портфель і зараз над ним працюємо», – розповів Коренєв.

​29 травня ТОВ «Скомпані» стало переможцем конкурсу на право управління заарештованою резиденцією колишнього президента Віктора Януковича «Межигір’я».

Її директором є Олексій Вороненко – донедавна помічник депутата Євгена Мураєва – колишнього регіонала, згодом члена партії «Опозиційний блок» та власника телеканалу «Наш».

Обрання ТОВ «Скомпані» переможцем тендеру АРМА на управління резиденцією «Межигір’я» викликало великий суспільний резонанс.

У міжнародній організації Transparency International, яка наглядає за АРМА, закликали Агентство переглянути своє рішення та оголосити новий конкурс. Там вважають, що прецедент з обранням управителем компанію, наближену до екс-регіоналів, має призвести до вдосконалення законодавства.

«Переможці тендеру на управління активами повинні мати бездоганну ділову репутацію і не бути заплямовані діяльністю, що приносить шкоду державі. Задля виходу з цієї чергової «Межигір’я_кризи», ми закликаємо тендерний комітет АРМА переглянути своє рішення», – заявили в Transparency International.

Паралельно Громадська рада при АРМА висловила незадоволення результатами конкурсу з відбору нового управителя для «Межигір’я». Громрада вирішила залучити європейських партнерів для пошуку рішення для «Межигір’я», представники якої звернулися до Антикорупційної ініціативи ЄС в Україні – органу, який в тому числі допомагає у становленні Агентства з питань управління корупційними активами.

Громадська рада звернулася з проханням звернути увагу на проблему з «Межигір’ям» і допомогти знайти альтернативний шлях повернення «Межигірʼя» в держвласність. За інформацією «Схем», в Антикорупційній ініціативі ЄС таке обговорення заплановане на початок липня.

Раніше депутати закликали АРМА не підписувати договір на управління «Межигір’ям» з фірмою ТОВ «Скомпані» екс-помічника Мураєва. Вони вже звернулись до правоохоронних органів з вимогою розслідувати можливі зловживання під час проведення відбору управлінця «Межигірʼя».

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, але після його втечі з країни в лютому 2014 року територія стала національним парком і музеєм корупції, де щорічно бувають мільйони українців та іноземців. Нині в резиденції відбуваються екскурсії й громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями і зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.

 

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Фірма, якій АРМА хоче віддати «Межигір’я», вигадала свій попередній досвід – «Схеми»

ТОВ «Скомпані», яку в АРМА обрали переможцем конкурсу на управління колишньою резиденцією екс-президента України Віктора Януковича, з часу заснування не здійснювала реальної господарської діяльності і не управляла до цього іншими об’єктами, як повідомляла в своїй презентації на конкурсі. Про це йдеться у розслідуванні програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «АРМАгеддон для «Межигір’я».

​Журналісти «Схем» проаналізували податкові фінансові звіти ТОВ «Скомпані» – фірми, яка на тендерному конкурсі Агентства з розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), виборола право управляти нині арештованою резиденцією «Межигір’я».

​У 2015-2017 роках компанія не отримувала жодних доходів. У 2018 році дохід «Скомпані» склав 112 тисяч гривень. Ці гроші компанія не заробила прямою бізнес-діяльністю: трохи більше 40 тисяч вона взяла в кредит (вони позначені у звітності як «поточні зобов’язання»), а ще 51,5 тисяч – це гроші власників, які вони вклали в статутний капітал «Скомпані».

Це означає, що фірма за останні чотири роки – тобто, з моменту заснування – фактично не проводила жодної реальної господарської діяльності.

Фінансовий консультант «Скомпані» Руслан Зарум’янюк обіцяв уточнити ці дані в бухгалтера компанії – і повідомити журналістам, чому в фінзвітності компанії відсутні доходи, попри її заяви про активну роботу на ринку нерухомості.

«Я переговорю з бухгалтером компанії і буду мати відповідь на це питання. Я надам вам такі дані, тому що, за моєю інформацією, вони повинні бути. Тому що без них не може відбуватися наша робота, ми б не пройшли конкурсний відбір в АРМА», – заявив Зарум’янюк.

Однак ці дані до ефіру у «Скомпані» так і не надали.

Також як попередній досвід управління нерухомістю, компанія називає участь в аукціонах на управління об’єктами «Укрпошти». Про це журналістам повідомив Руслан Зарум’янюк: «Ми брали участь по «Укрпошті» в системі Прозорро. Ми беремо їх об’єкти, так би мовити, під своє крило і вже повністю займаємося. Знімаємо з клієнта всі зайві рухи з приводу пошуку контрагентів, пошуку орендатора, орендою займаємося». Проте назвати конкретні об’єкти відмовився.

«Схеми» звернулися до «Укрпошти» із запитом – якими саме об’єктами управляє «Скомпані». В держпідприємстві «Схемам» відповіли, що така компанія ніколи не брала участі в аукціонах на управління майном держпідприємства.

​Також у своїх презентаційних матеріалах «Скомпані» вказала низку партнерів, які будуть залучені до управління «Межигір’ям», серед яких український шеф-кухар Євген Клопотенко, благодійна ярмарка «Кураж базар», фонд «Життєлюб» та інші. «Схеми» зв’язалися із ними напряму та з’ясували, що жодних офіційних домовленостей між ними та «Скомпані» не існує.

«Офіційних домовленостей немає. Є лише один дзвінок від Анни Герман (юристка «Скомпані» Анна Герман – тезка політикині, наближеної до Віктора Януковича – ред.) – вона, мабуть, фігурує в цій компанії. Вона зателефонувала, казала, що подається на тендер для того, щоб розвивати «Межигір’я». Ні деталей, ні складу цієї компанії, ні якихось домовленостей, офіційних умов – нічого такого не було», – пригадав шеф-кухар Клопотенко.

«Ми з ними не співпрацюємо і нічого про них не знаємо. Це інформація, яку вони взяли самі і без нашого дозволу додали її в презентацію», –розповіла менеджерка з комунікацій «Кураж Базару» Марія Маркіна.

29 травня ТОВ «Скомпані» стало переможцем конкурсу на право управління заарештованою резиденцією колишнього президента Віктора Януковича «Межигір’я».

Читайте також: «Межигір’я»: «конкуренція» за резиденцію Януковича​

Її директором є Олексій Вороненко – донедавна помічник депутата Євгена Мураєва – колишнього регіонала, згодом члена партії «Опозиційний блок» та власника телеканалу «Наш».

Громадська рада при АРМА закликала провести новий конкурс на управителя резиденцією.

В АРМА заявляють, що угода з переможцем конкурсу буде підписана не раніше, ніж через два тижні, оскільки перед цим має поставити свої підписи на документах прокуратура, а управитель – провести оцінку об’єкту.

2018 року слідчі Генеральної прокуратури України передали «Межигір’я» АРМА для пошуку керуючого для колишньої резиденції Віктора Януковича. Згодом, у листопаді 2018 року, АРМА оголосило конкурс на управління активами резиденції, його кілька разів продовжували.

«Межигірʼя» раніше було резиденцією Віктора Януковича, але після його втечі з країни в лютому 2014 року територія стала національним парком і музеєм корупції, де щорічно бувають мільйони українців та іноземців. Нині в резиденції відбуваються екскурсії й громадські заходи, знімаються фільми. Будівлями і зоокуточком «Межигір’я» опікуються волонтери, які збирають на це кошти з відвідувачів.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Посольство США висловило невдоволення щодо е-декларацій

Посольство США в Україні, привітавши рішення Конституційного суду України про скасування електронного декларування статків антикорупційних активістів, висловило невдоволення щодо іншого аспекту такого декларування, який лишається чинним.

«Хоча ми вітаємо постанову про визнання неконституційними вимог електронного декларування для антикорупційних активістів, ми все ще занепокоєні стосовно вимог до членів міжнародних наглядових рад державних підприємств подавати майнові декларації, які призначені для державних службовців», – мовиться в заяві посольства.

На думку диппредставництва, «ці вимоги відлякують висококваліфікованих фахівців від роботи в радах, не відповідають передовій міжнародній практиці і впливають на здатність влади здійснювати реформу корпоративного управління».

Посольство США при цьому нагадало про зроблену попереднього дня, 7 червня, заяву послів країн-членів «Групи семи» з приводу електронного декларування антикорупціонерів. «Посли країн G7 вітають рішення КС, який визнав неконституційним запровадження е-декларування для антикорупційних активістів. Це довгоочікуване рішення зміцнює верховенство права та громадянське суспільство в Україні», – мовиться в тій заяві.

Того дня, 7 червня, Конституційний суд України оприлюднив рішення, яким напередодні визнав електронне декларування антикорупційних громадських активістів таким, що суперечить Конституції України.

Наявність норми про електронне декларування для громадських активістів боротьби з корупцією неодноразово критикували і в колі самих цих активістів, і на Заході і закликали владу України скасувати зобов’язання для антикорупційних активістів подавати е-декларації, називаючи закон про це «каральним». Прихильники ж такої норми звертали увагу на випадки, коли в деяких самих таких активістів, які викривали нечесне збагачення представників влади, виявлялися значні майнові статки, походження яких ті не могли переконливо пояснити.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Татьков повернув собі статус судді та недоторканність, з частини елітних квартир зняли арешт

Віктор Татьков, колишній голова Вищого господарського суду України часів президентства Віктора Януковича, повернув собі статус судді, а з частини елітного майна його близького оточення зняли арешт. Про це йдеться у сюжеті програма «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Реванш судді Татькова».

​Велика палата Верховного суду 4 червня визнала незаконною і скасувала постанову Верховної ради про звільнення Віктора Татькова з посади судді Вищого господарського суду України. Рішення Великої палати Верховного суду є остаточним та не підлягає оскарженню.

Це означає, пояснюють юристи, що суддя таким чином поновився у статусі судді і повернув суддівську недоторканність. Що ускладнить роботу українському слідству – адже тепер для затримання Татькова, взяття його під варту чи арешту їм потрібно буде отримати ще згоду Вищої ради правосуддя – йдеться у сюжеті програми.

29 вересня 2016 року постановою Верховної ради Віктор Татьков був звільнений з посади судді Вищого господарського суду України у зв’язку з порушенням ним вимог щодо несумісності. Але він майже одразу оскаржив це рішення парламенту, аргументуючи це порушенням процедури його ухвалення. Зокрема, аргументом захисту було несвоєчасно повідомлення Татьковапро розгляд у парламенті питання про його звільнення і яке, відповідно, розглядалось за відсутності судді та без обговорення. Крім того, адвокати Татькова у скарзі зазначили, що під час голосування окремі депутати и голосували картками відсутніх депутатів, тобто «кнопкодавили».

Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.

За клопотанням слідства, численне майно, оформлене на близьких та друзів Татькова було арештовано в рамках кримінальної справи. Про це майно у червні 2018 року вперше розповіли «Схеми» в розслідуванні «Багатий світ».

28 березня 2019 року Подільський районний суд Києва задовольнив клопотання слідчих управління спецрозслідувань Генпрокуратури та передав 143 об’єкти нерухомості оточення Татькова до управління Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА). За даними Генпрокуратури, тривалий час близькі до екс-судді люди отримували дохід від здачі вказаного майна в оренду в розмірі близько 8 мільйонів гривень щомісяця.

30 травня 2019 року стало відомо, що суддя Подільського районного суду Києва Володимир Гребенюк скасував арешт з частини майна оточення Віктора Татькова – чотирьох квартир, трьох гаражів та нежитлового приміщення в елітному комплексі Києва «Новопечерські липки». Ця нерухомість оформлена на Ольгу Братусь та Бориса Катасонова, батьків оперної співачки Ганни Братусь – подруги родини Татькова.

​Підставою для такого рішення, розповіли в ГПУ, стали доводи про те, що власники цього майна начебто мали свої власні доходи, щоб придбати всю цю нерухомість.

Водночас, за даними «Схем» з Державної фіскальної служби, загалом з 1998 року Борис Катасонов заробив 155 тисяч гривень, а Ольга Братусь за цей же період заробила близько 1,3 мільйона гривень. Однак цього все одно не вистачило б для придбання такої елітної нерухомості у Києві – зазначають журналісти. Захисники від коментарів відмовились.

Раніше «Схеми» виявили близько сотні об’єктів в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на родичів і незаможних друзів Віктора Татькова, а пізніше у його родини також віднайшли 60 гектарів землі та півдесятка апартаментів в Іспанії.

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Татьков повернув собі статус судді та недоторканність, з частини елітних квартир зняли арешт

Віктор Татьков, колишній голова Вищого господарського суду України часів президентства Віктора Януковича, повернув собі статус судді, а з частини елітного майна його близького оточення зняли арешт. Про це йдеться у сюжеті програма «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») – «Реванш судді Татькова».

​Велика палата Верховного суду 4 червня визнала незаконною і скасувала постанову Верховної ради про звільнення Віктора Татькова з посади судді Вищого господарського суду України. Рішення Великої палати Верховного суду є остаточним та не підлягає оскарженню.

Це означає, пояснюють юристи, що суддя таким чином поновився у статусі судді і повернув суддівську недоторканність. Що ускладнить роботу українському слідству – адже тепер для затримання Татькова, взяття його під варту чи арешту їм потрібно буде отримати ще згоду Вищої ради правосуддя – йдеться у сюжеті програми.

29 вересня 2016 року постановою Верховної ради Віктор Татьков був звільнений з посади судді Вищого господарського суду України у зв’язку з порушенням ним вимог щодо несумісності. Але він майже одразу оскаржив це рішення парламенту, аргументуючи це порушенням процедури його ухвалення. Зокрема, аргументом захисту було несвоєчасно повідомлення Татьковапро розгляд у парламенті питання про його звільнення і яке, відповідно, розглядалось за відсутності судді та без обговорення. Крім того, адвокати Татькова у скарзі зазначили, що під час голосування окремі депутати и голосували картками відсутніх депутатів, тобто «кнопкодавили».

Віктор Татьков за часів президентства Віктора Януковича очолював Вищий господарський суд України, де ставили останню крапку в суперечках навколо майна та бізнесу. Від жовтня 2016-го Татькова офіційно підозрюють у втручанні у діяльність судових органів та роботу автоматизованої системи документообігу суду. За версією Генпрокуратури, він фактично підпорядкував собі систему ухвалення судових рішень.

Сам Татьков тепер переховується від українського правосуддя за кордоном: спочатку лікувався у Німеччині, а згодом перебував у Австрії, де навіть попросив політичного притулку.

За клопотанням слідства, численне майно, оформлене на близьких та друзів Татькова було арештовано в рамках кримінальної справи. Про це майно у червні 2018 року вперше розповіли «Схеми» в розслідуванні «Багатий світ».

28 березня 2019 року Подільський районний суд Києва задовольнив клопотання слідчих управління спецрозслідувань Генпрокуратури та передав 143 об’єкти нерухомості оточення Татькова до управління Нацагентства з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (скорочено – АРМА). За даними Генпрокуратури, тривалий час близькі до екс-судді люди отримували дохід від здачі вказаного майна в оренду в розмірі близько 8 мільйонів гривень щомісяця.

30 травня 2019 року стало відомо, що суддя Подільського районного суду Києва Володимир Гребенюк скасував арешт з частини майна оточення Віктора Татькова – чотирьох квартир, трьох гаражів та нежитлового приміщення в елітному комплексі Києва «Новопечерські липки». Ця нерухомість оформлена на Ольгу Братусь та Бориса Катасонова, батьків оперної співачки Ганни Братусь – подруги родини Татькова.

​Підставою для такого рішення, розповіли в ГПУ, стали доводи про те, що власники цього майна начебто мали свої власні доходи, щоб придбати всю цю нерухомість.

Водночас, за даними «Схем» з Державної фіскальної служби, загалом з 1998 року Борис Катасонов заробив 155 тисяч гривень, а Ольга Братусь за цей же період заробила близько 1,3 мільйона гривень. Однак цього все одно не вистачило б для придбання такої елітної нерухомості у Києві – зазначають журналісти. Захисники від коментарів відмовились.

Раніше «Схеми» виявили близько сотні об’єктів в Україні та з десяток в Іспанії, записаних на родичів і незаможних друзів Віктора Татькова, а пізніше у його родини також віднайшли 60 гектарів землі та півдесятка апартаментів в Іспанії.

 

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Найбільшу газову ділянку у Чорному морі може отримати збиткова американська фірма із сумнівним бекграундом – «Схеми»

Право розробляти і видобувати вуглеводні на одній із найбільших газоносних ділянок у Чорному морі «Дельфін» може отримати американська компанія із сумнівною репутацією. Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Полювання на «Дельфіна».

​Компанія з американським корінням Frontera Resources ініціювала конкурс на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці (9,4 тисячі квадратних кілометрів). І, схоже, сама може претендувати на 300 мільйонів тонн сировини на шельфі Чорного моря. У відповідь на звернення американської компанії Кабмін оголосив цей конкурс у квітні цього року.

Умови до інвестора – півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку, щонайменше п’ять свердловин за перші п’ять років, а державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.

Потенційним інвесторам було відведено 60 днів на подачу заявок. Пропозиції в Міністерстві енергетики обіцяють розкрити вже 12 червня.

«Поки невідомо, скільки надійшло заявок і наскільки великий інтерес до родовища. Але один претендент зайняв проактивну позицію. Це компанія, яка сама ж і ініціювала проведення конкурсу – Frontera Resources» – йдеться у розслідуванні.

Як виявили «Схеми», Frontera Resources має сумнівні проекти у Молдові та Грузії, а її фінансовий звіт за частину 2017 та 2018 років свідчить про те, що компанія є збитковою. Інвестиційний банкір Ерік Найман називає збитковість компанію «хронічною».

«Їм не вдається заробляти гроші. При чому вони так «проїдають» капітал, якого не так вже й багато. У них дефіцит власного капіталу. Мінус 37 мільйонів доларів власного капіталу і збитки щорічні генеруються в районі по кілька мільйонів доларів на рік», – каже Найман.

Журналістка-розслідувачка з Кишинева Вікторія Додон розповіла «Схемам», що Frontera наприкінці 2016 року виграла подібний до українського конкурс на величезну ділянку в Молдові, однак є підозри, що він був фіктивним.

«Представником фірми-конкурента був колишній співробітник Frontera Resources. Це дає підстави думати, що конкурс був фіктивним», – сказала Додон.

За два з половиною роки, каже журналістка, компанія не розпочала жодних робіт.

Читайте також: Полювання на «Дельфіна»: хто поклав око на найбільшу газоносну ділянку в Чорному морі?

«Все стоїть на місці. Компанія не надала жодної інформації про кількість нафти або газу, яку вони думають, що можуть знайти або знайшли в Молдові. Вони обіцяли, що будуть інвестувати принаймні 500 мільйонів доларів в усі роботи, що відкриють сотні нових робочих місць і що поставлять на ринок не менше 100 мільйонів барелів нафти», – згадує вона.

У Грузії Frontera підписала угоду про розподіл ресурсів ще у 1997 році. За цей час, розповідає журналіст Мамука Куціані, компанія пробурила кілька свердловин і почала постачати газ, якого вистачає лише для внутрішнього ринку. Хоча компанія обіцяла, що буде й на експорт.

Раніше на той момент міністр енергетики Каха Каладзе відкрито звинувачував компанію у тому, що вона спеціально завищує реальні показники запасів нафти і газу в Грузії. Це було зроблено для того, або штучно підвищити інвестиційну привабливість компанії, йдеться в матеріалі.

«Схеми» намагалися отримати коментарі безпосередньо з американського офісу фірми Frontera Resources – надіслали лист з переліком запитань щодо попередньої діяльності фірми та планів щодо приходу в Україну. Але до ефіру відповіді так і не надійшло.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.

Найбільшу газову ділянку у Чорному морі може отримати збиткова американська фірма із сумнівним бекграундом – «Схеми»

Право розробляти і видобувати вуглеводні на одній із найбільших газоносних ділянок у Чорному морі «Дельфін» може отримати американська компанія із сумнівною репутацією. Про це йдеться у розслідуванні журналістів програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший») «Полювання на «Дельфіна».

​Компанія з американським корінням Frontera Resources ініціювала конкурс на право розподілу нафти та газу на рекордній за площею ділянці (9,4 тисячі квадратних кілометрів). І, схоже, сама може претендувати на 300 мільйонів тонн сировини на шельфі Чорного моря. У відповідь на звернення американської компанії Кабмін оголосив цей конкурс у квітні цього року.

Умови до інвестора – півтора мільярда гривень інвестицій на розвідку, щонайменше п’ять свердловин за перші п’ять років, а державна частка прибуткової продукції має становити не менше 11%.

Потенційним інвесторам було відведено 60 днів на подачу заявок. Пропозиції в Міністерстві енергетики обіцяють розкрити вже 12 червня.

«Поки невідомо, скільки надійшло заявок і наскільки великий інтерес до родовища. Але один претендент зайняв проактивну позицію. Це компанія, яка сама ж і ініціювала проведення конкурсу – Frontera Resources» – йдеться у розслідуванні.

Як виявили «Схеми», Frontera Resources має сумнівні проекти у Молдові та Грузії, а її фінансовий звіт за частину 2017 та 2018 років свідчить про те, що компанія є збитковою. Інвестиційний банкір Ерік Найман називає збитковість компанію «хронічною».

«Їм не вдається заробляти гроші. При чому вони так «проїдають» капітал, якого не так вже й багато. У них дефіцит власного капіталу. Мінус 37 мільйонів доларів власного капіталу і збитки щорічні генеруються в районі по кілька мільйонів доларів на рік», – каже Найман.

Журналістка-розслідувачка з Кишинева Вікторія Додон розповіла «Схемам», що Frontera наприкінці 2016 року виграла подібний до українського конкурс на величезну ділянку в Молдові, однак є підозри, що він був фіктивним.

«Представником фірми-конкурента був колишній співробітник Frontera Resources. Це дає підстави думати, що конкурс був фіктивним», – сказала Додон.

За два з половиною роки, каже журналістка, компанія не розпочала жодних робіт.

Читайте також: Полювання на «Дельфіна»: хто поклав око на найбільшу газоносну ділянку в Чорному морі?

«Все стоїть на місці. Компанія не надала жодної інформації про кількість нафти або газу, яку вони думають, що можуть знайти або знайшли в Молдові. Вони обіцяли, що будуть інвестувати принаймні 500 мільйонів доларів в усі роботи, що відкриють сотні нових робочих місць і що поставлять на ринок не менше 100 мільйонів барелів нафти», – згадує вона.

У Грузії Frontera підписала угоду про розподіл ресурсів ще у 1997 році. За цей час, розповідає журналіст Мамука Куціані, компанія пробурила кілька свердловин і почала постачати газ, якого вистачає лише для внутрішнього ринку. Хоча компанія обіцяла, що буде й на експорт.

Раніше на той момент міністр енергетики Каха Каладзе відкрито звинувачував компанію у тому, що вона спеціально завищує реальні показники запасів нафти і газу в Грузії. Це було зроблено для того, або штучно підвищити інвестиційну привабливість компанії, йдеться в матеріалі.

«Схеми» намагалися отримати коментарі безпосередньо з американського офісу фірми Frontera Resources – надіслали лист з переліком запитань щодо попередньої діяльності фірми та планів щодо приходу в Україну. Але до ефіру відповіді так і не надійшло.

Build a better website in less than an hour. Start for free at us.