У САП уточнили деталі затримання Онищенка в Німеччині

Німецькі правоохоронці 29 листопада затримали колишнього народного депутата Олександра Онищенка за запитом Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури поблизу міста Ольденбург. Про це Радіо Свобода повідомили у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.

Раніше журналісти «Схем» повідомили, що ексдепутата Олександра Онищенка затримали в Німеччині за запитом НАБУ та САП і взяли під варту. Надалі суд має визначити Онищенку запобіжний захід на період розгляду цього питання. Дата засідання ще не відома.

 

У липні 2018 року НАБУ повідомляло про завершення досудового розслідування щодо Онищенка. Детективи також викликали його на допит.

За версією слідства, Олександр Онищенко причетний до розкрадання понад 1,6 мільярда гривень з 2013 по 2016 рік. Збитки підприємству «Укргазвидобування» оцінюються в понад 740 мільйонів гривень. У розшуку в Україні Онищенко є з 2016 року. Сам ексдепутат перебував в Іспанії і всі звинувачення на свою адресу відкидає.

Директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник заявив, що підозрюваного в організації корупційної схеми з розкрадання коштів під час продажу газу в рамках договорів про спільну діяльність з «Укргазвидобування» колишнього народного депутата Олександра Онищенка в грудні можуть екстрадувати з Іспанії в Україну.

Канада просить Україну до 6 грудня надати підстави продовження санкції щодо Портнова

Департамент закордонних справ та міжнародної торгівлі Канади звернувся до Міністерства закордонних справ України офіційним листом з проханням до 6 грудня включно надати інформацію, яка може бути підставою для продовження санкцій щодо ексзаступника голови Адміністрації президента Андрія Портнова.

Про це йдеться у відповіді МЗС на запит журналістів Радіо Свобода.

У МЗС повідомили, що отримали «ноту Міністерства закордонних справ Канади від 27 листопада 2019 року з проханням надати оновлену інформацію, якщо така є, з питань, пов’язаних з перебуванням А.В. Портнова в санкційному списку Канади (Freezing Assets of Corrupt Foreign Officials (Ukraine)».

«Вказаний запит 2 грудня 2019 року МЗС надіслало на розгляд Генеральної прокуратури України», – повідомили у міністерстві.

«Схеми» також надіслали запит до Генеральної прокуратури України з питанням, яку відповідь та коли ГПУ планує надати на запит з Канади.

На момент публікації відповіді від Генпрокуратури журналісти не отримали. 

Раніше Радіо Свобода повідомило, що санкції щодо Андрія Портнова, запроваджені урядом Канади після Революції Гідності, можуть бути зняті найближчим часом, якщо Генпрокуратура України не повідомить Канаду про наявність підстав для їхнього продовження.

Підставою для розгляду питання щодо зняття санкцій з Андрія Портнова став лист ГПУ в посольство України в Канаді і в Міністерство закордонних справ і міжнародної торгівлі Канади, в якому тодішній заступник генпрокурора Сергій Кізь повідомив, що «станом на 29 липня 2019-го року юридичні підстави для перебування Андрія Портнова у санкційному списку відсутні».

Джерела Радіо Свобода в канадському уряді пояснили, що у разі, якщо нове керівництво Генеральної прокуратури не поділяє позицію, викладену в листі свого наразі звільненого працівника, та має іншу інформацію, воно має в найкоротші терміни поінформувати про це Міністерство закордонних справ Канади офіційними каналами комунікації.

Водночас, у ГПУ відмовилися надати журналістам Радіо Свобода інформацію про те, чи існують наразі підстави для збереження санкцій щодо Андрія Портнова, продовжені урядом Канади у 2019 році ще на п’ять років, і чи буде про це поінформовано канадську сторону, яка розглядає питання виключення Портнова із санкційного списку. У ГПУ послались на те, що ця інформація є «таємницею слідства і може бути розголошена лише з письмового дозволу слідчого або прокурора». Та згодом генпрокурор Руслан Рябошапка заявив, що Генпрокуратура контактує з Канадою з приводу санкцій щодо Портнова.

Андрій Портнов був заступником голови Адміністрації президента Віктора Януковича і керівником Головного управління з питань судової реформи та судоустрою, його називали куратором судової гілки влади.

Андрій Портнов покинув Україну одразу після втечі Віктора Януковича наприкінці лютого 2014 року. Це сталося після розстрілів на Майдані.

У березні 2014 року Уряд Канади застосував санкції до Портнова шляхом внесення його прізвища у відповідний Акт (Freezing Assets of Corrupt Foreign Officials (Ukraine) Regulations, SOR / 2014-44.

Цьогоріч Канада продовжила санкції щодо Віктора Януковича та його соратників іще на п’ять років.

 

Родина ексміністра-втікача виробляє на Сумщині техніку для російської оборонки – «Схеми»

Підприємство на Сумщині «Свеський насосний завод», яке належить родині розшукуваного ексміністра оборони Павла Лебедєва, виробляє обладнання, яке експортується в Росію для оснащення російських оборонних підприємств. Про йдеться у розслідуванні «Оснащення для агресора» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Журналісти повідомляють, що «Свеський насосний завод», який є частиною промислово-інвестиційної групи Aurum Group доньки ексміністра Альони Лебедєвої, починаючи з 2015 року експортував своїм офіційним дилерам у Росії – ООО «ТД «Свесский насосный завод» та ООО НПК «ОСО» – продукції (насосів різних видів) на суму майже 200 мільйонів рублів. І, відповідно до сайту даних державних закупівель Росії, у 2015-2018 роках компанія «ОСО» постачала це обладнання на федеральні порохові заводи.

«У 2015 році обладнання «Свеського заводу» отримало Федеральне казенне підприємство «Казанський державний пороховий завод». У 2016 туди ж відправили центробіжні насоси. У 2017 агрегати високого тиску отримало Федеральне казенне підприємство «Тамбовський пороховий завод». У 2018 році поршневі насоси відправили на «Пермський пороховий завод», – ідеться у розслідуванні. 

«Згадані порохові заводи, окрім власне пороху для стрілкової зброї, виробляють складові безлічі інших систем озброєння. Пермський завод постачає оборонному комплексу Росії заряди до реактивних систем залпового вогню «Град» і «Смерч», комплексів протиповітряної оборони, двигунів підвісних ракет класу «повітря-повітря» ближнього і середнього бою. Тамбовський є основним постачальником бронебійних підкаліберних снарядів для танкової артилерії. Казанський завод виготовляє гільзи з корпусом, що згорає, і метальні заряди», – йдеться в розслідуванні.

У відповіді на інформаційний запит журналістів прес-служба Aurum Group зазначила, що група не може контролювати, куди постачається продукція заводу через їхніх офіційних російських дилерів.

Читайте також: Радянська або новітня зброя – з якою зброєю воюють українські снайпери?​

«Насосна продукція виробництва ПрАТ «СНЗ» реалізується за межі України переважно через офіційних сторонніх дилерів підприємства, що не пов’язані з акціонерами заводу та ведуть незалежну комерційну діяльність, відтак ми не маємо можливості ні контролювати їхню діяльність, ні будь-яким чином впливати на неї», – йдеться у відповіді.

ПрАТ «Свеський насосний завод» входив до «Групи Інтер Кар Груп», пов’язаної з ексміністром оборони України Павлом Лебедєвим та бізнесменом Леонідом Юрушевим. Нині завод – складова Aurum Group. Засновницею цієї промислово-інвестиційної групи є донька Павла Лебедєва Альона Лебедєва. 

Павло Лебедєв залишив Київ у лютому 2014 року і переїхав до Севастополя. Прокуратура його підозрює у сприянні працівникам правоохоронних органів у перевищенні влади стосовно учасників акцій протесту у лютому 2014 року. Він перебуває у всеукраїнському розшуку.  Активи Лебедєва після втечі не потрапили під санкції. У РНБО журналістам пояснили це тим, що подібних пропозицій там не отримували.

Працівники СБУ причетні до отримання хабарів від підприємців – ДБР

Керівники Департаменту охорони державної таємниці та ліцензування (ДОДТЛ) СБУ причетні до організації схеми з вимагання хабарів у підприємців, заявило Державне бюро розслідувань 27 листопада.

«За попередньою версією слідства, працівники згаданого департаменту систематично вимагали та отримували неправомірну вигоду від підприємців за обіцянки не складати протокол про виявлені порушення та не давати хід справам. З кожного підприємця правоохоронці вимагали від 20 до 300 тисяч гривень. Отримані гроші відмивали через низку підконтрольних підприємств. ДБР вже провело обшуки у приміщеннях ДОДТЛ та за місцем проживання фігурантів кримінального провадження», – повідомила у фейсбуці перша заступниця директора ДБР Ольга Варченко.

Зараз вирішується питання щодо повідомлення винним особам про підозру, а також обрання запобіжних заходів, вказують у ДБР.

За скоєний злочин Кримінальний кодекс України передбачає покарання за ст. 368 – позбавлення волі терміном до 10 років із забороною обіймати певні посади та займатися певною діяльністю протягом 3 років.

Зеленський підписав закон про незаконне збагачення і цивільну конфіскацію

Президент України Володимир Зеленський підписав закон щодо «конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів». Про це свідчать заяви на сайті Офісу президента та Верховної Ради.

Цей законопроєкт, ініційований самим Зеленським, Верховна Рада ухвалила в другому читанні 31 жовтня.

«Документ доповнює Кримінальний кодекс України новою статтею 368-5 «Незаконне збагачення», згідно з якою набуття вищевказаними особами активів, вартість яких більш ніж на 6,5 тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує їхні законні доходи, карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років», – йдеться в коментарі Офісу президента.

Також законопроєкт запроваджує процедуру цивільної конфіскації корупційних активів.

Читайте також: «Зе комбінатор»: як Богдан на держслужбі систематично обходив антикорупційне законодавство​

Відповідні позови розглядатиме Вищий антикорупційний суд, куди звертатимуться прокурори Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

27 лютого Конституційний суд визнав неконституційним притягнення до кримінальної відповідальності чиновників за незаконне збагачення. Суд дійшов висновку, що стаття про незаконне збагачення не відповідає вимогам чіткості, точності й однозначності.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура наприкінці березня опублікувала перелік 65 кримінальних справ, закритих через скасування статті про незаконне збагачення.

У Національному антикорупційному бюро України тоді ж повідомили, що детективами розслідувались факти незаконного збагачення на понад півмільярда гривень в межах більш ніж 60 кримінальних проваджень, втім від 27 березня бюро більше немає таких справ про незаконне збагачення.

Телеканал Коломойського під час виборів акредитовував Богдана у ЦВК як свого кореспондента – «Схеми»

Нинішній керівник Офісу президента Андрій Богдан у розпал президентської кампанії був акредитований до Центральної виборчої комісії як власний кореспондент Телевізійної служби новин телеканалу «1+1». Про це йдеться у матеріалі «Зе Комбінатор» програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»).

Журналісти виявили, що Богдан Андрій Йосипович був у списку співробітників, який «ТСН» подало до ЦВК 6 лютого 2019 року на «постійну акредитацію на період проведення виборів президента України 31 березня 2019 року» – його ім’я було вказано першим у переліку серед 15 співробітників від телеканалу «1+1».

Цей канал пов’язують із олігархом Коломойським. В передвиборчий період у ЗМІ адвоката Андрія Богдана називали «неформальним керівником штабу Зеленського і «куратором» від бізнесмена Ігоря Коломойського, інтереси якого він захищає».

Про те, чим Андрій Богдан займався на «ТСН», «Схеми» поцікавилися в тодішнього генпродюсера «1+1», а тепер – народного депутата від «Слуги народу» Олександра Ткаченка. 

Пригадати цього Олександр Ткаченко так і не зміг, натомість припустив, що Богдан справді міг бути кореспондентом – позаштатним.

– Можливо, він певний час працював позаштатним кореспондентом. Можливо, і таке було – але я ж кажу, я не всіх знав.

– А які матеріали він випускав?

– Очевидно, контроверсійні, тому що якщо ми подивимось – це було під час передвиборчої кампанії.

– А коли його брали позаштатно працювати в той час, коли…

– Знаєте, я не слідкую за всіма, кого ми беремо позаштатно.

«Схеми» запитали про те, чи був Андрій Богдан кореспондентом «ТСН» у народної депутатки від «Слуги народу» Ольги Василенко-Смаглюк, яка також була у тому ж списку акредитації до ЦВК як оглядач новин «1+1».

Спершу вона заявила, що «Андрія Богдана в «ТСН» не було». Утім, потім припустила, що він міг працювати не в ньюзрумі, а «на окремому трудовому договорі» – проте сама вона цього не пам’ятає: «Не всіх журналістів ставлять до відома щодо роботи інших журналістів».

«Схемам» не вдалося розшукати його матеріалів на офіційному сайті телеканалу «1+1». Водночас, журналісти виявили, що сам Андрій Богдан ставав героєм кількох сюжетів «ТСН» за 2018 рік – як кандидат в народні депутати.

«Акредитація в ЦВК – це документ, який забезпечує пропуск у державне приміщення Центрвиборчкому на конкретний період часу. Достеменно невідомо, чи скористався цим правом Богдан і з якою саме метою», – йдеться у матеріалі.

«Схеми» звернулися до «1+1» з офіційним листом із запитаннями.

Окремо журналісти також заздалегідь відправили запит Андрію Богдану з проханням про коментар, але відповіді не отримали. 

Раніше журналісти також з’ясували, що Андрій Богдан, обіймаючи державні посади за часів трьох українських президентів, одночасно з тим займатися іншою діяльністю, що заборонено низкою норм українських законів: про державну службу, антикорупційне законодавство та адвокатуру.

Журналісти також розповідали про те, як Андрій Богдан літав разом з Азаровим на переговори до Росії за день до зупинки євроінтеграції у 2013 році. І про те, як він отримав заслуженого юриста за повернення заводу державі, хоча підприємство залишилося під контролем олігархів.